- ослюк
- -люка, ч. Пр.Зневажл. до осел.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
ослюк — а/, ч. 1) розм. Те саме, що осел; віслюк. 2) Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем; мул, лошак … Український тлумачний словник
ослюк — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
осел — 1) (свійська робоча тварина), віслюк, ослюк, ішак; онагр, кулан (дикий) 2) див. дурень … Словник синонімів української мови